16 жовтня відбувся вебінар «Податкові перевірки в період воєнного стану»

16 жовтня Харківська ТПП разом із Комітетом підприємців з податкових питань при ТПП України провела вебінар «Податкові перевірки в період воєнного стану». Експерти розібрали питання, які зазвичай виникають, коли перевірка вже призначена.

Ось ключові моменти заходу.

✅ Підстави для перевірки має довести податкова, а не бізнес

Верховний Суд послідовно скасовує донарахування, якщо ДПС не довела, що мала підстави для позапланової перевірки. У справі № 160/33082/25 (постанова від 29.09.2026) скасовано пеню на 4,03 млн грн.

✅ Пошкоджене майно: фіксація починається з документування

Дарія Бородай, Харківська ТПП, окреслила базовий набір документів для експертної фіксації: документи про право власності, витяг з ЄРДР або акт про пожежу та інвентаризаційні документи. Ще до приїзду експертів потрібно забезпечити безпечний доступ, сформувати комісію з відповідальних осіб і організувати огляд майна відповідно до інвентаризації.

Експертний висновок згодом знадобиться для Звіту про оцінку збитків, Сертифіката про форс-мажор, митниці, страховиків, банків, грантових програм, Міжнародного реєстру збитків і суду.

Найчастіша помилка: витяг з ЄРДР оформлений на іншу особу, наприклад, на орендаря. Рішення: заява про долучення до провадження як потерпілого.

✅ Знищені первинні документи: важливо, за якою нормою діяти

Знищені первинні документи: підпункт 69.28 ПКУ дає захист суб’єктів господарювання від перевірки заявлених періодів у випадку підтвердження знищення внаслідок бойових дій.

Судова практика це підтверджує. У справі «Зірка України» (Другий ААС, червень 2026) суд визнав, що відмовити можна лише тоді, коли втрата не пов'язана з бойовими діями. У справі «М'ясний» ракетний обстріл визнано бойовою дією попри відсутність території розташування підприємства в Переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих.

Втім, суди відмовляють і платникам: за нечіткий акт про знищення, відсутність підпису головного бухгалтера в повідомленні чи втрату документів поза зв'язком з бойовими діями.

✅ Валютний нагляд: строки не пробачають неуважності

Граничний строк розрахунків за експортом та імпортом становить 180 днів, для окремих груп товарів діють спеціальні строки. Операції менше 400 тис. грн (без дроблення) під ці строки не підпадають. За прострочення нараховується пеня 0,3% на день, але не більше суми заборгованості.

Строк зупиняється на період дії форс-мажорних обставин. Але загальний лист ТПП тут не допоможе: потрібен Сертифікат щодо конкретного контракту і докази причинного зв'язку. Залік зустрічних вимог суди визнають, якщо бізнес може довести реальність усього ланцюга операцій.

✅ НБУ послабив валютні обмеження

Андрій Духницький, Crowe Mikhailenko, окреслив зміни за постановою НБУ № 90 від 10.08.2026: готівка з рахунків до 200 тис. грн на день (було 100), ліміт на розрахунки за кордоном з гривневих корпоративних карток до 400 тис. грн на місяць (було 150), а підприємства з однієї бізнес-групи можуть передавати між собою ліміти. Також дозволено сплачувати нерезидентам штрафи, пені та відшкодування збитків у межах 10% вартості поставлених товарів.

Для власників бізнесу, фінансових директорів, бухгалтерів і юристів головна думка вебінару проста: перевірку проходять ті бізнеси, які заздалегідь подбають про підтверджуючі документи.

Якщо потрібна експертна фіксація пошкодженого майна, звертайтесь – expertiza@kcci.kharkov.ua, +38 (050) 305-77-80

Щодо форс-мажору і сертифікатів звертайтесь:law2.htpp@gmail.com, +38 (050) 312-84-04