Вгору
Вгору
Близько 100 учасників, чотири години роботи та предметна розмова про питання, які сьогодні є особливо актуальними для українського бізнесу: що підприємство має зробити вже зараз, щоб не тільки у майбутньому мати підстави для отримання відшкодування завданих війною збитків але й вирішити нагальні потреби, пов’язані з веденням господарської діяльності вже сьогодні.
До дискусії долучились експерти торгово-промислових палат, представники Міністерства економіки та довкілля України, Державної податкової служби України, Фонду державного майна України, а також фахівці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».
Ось ключові моменти, які варто забрати з семінару:
✅ 1. Порядок дій після події
Дарія Бородай, керівник напрямку експертизи та фіксації пошкоджень Харківської торгово-промислової палати, нагадала послідовність: обмежити доступ до небезпечної території, видати внутрішній наказ, викликати ДСНС, поліцію чи СБУ та військову адміністрацію для складання акту обстеження. У витягу з ЄРДР мають бути дата, час, адреса, назва постраждалого підприємства і характер пошкоджень. Якщо підприємство орендує приміщення, треба подати заяву про залучення до провадження як потерпілого.
✅ 2. Неточності в документах потім доведеться пояснювати
Керівник напрямку документування та оцінки збитків від російської агресії ТПП України Олександр Шейко показав реальні акти з формулюваннями на кшталт «невідомий боєприпас» чи «ймовірно». Проблемами на етапі експертизи стають розмиті причини події, помилки в назвах і адресах, фото та відео без прив'язки до місця. Експертизу пошкоджень будівлі має робити лише ліцензований будівельний експерт.
✅ 3. Інвентаризація пошкодженого майна та його списання
До комісії варто включити головного бухгалтера, матеріально відповідальних осіб, технічного спеціаліста та юриста. Оформлювати ретельно описи, звіряльні відомості, протокол і акти списання (якщо майно знищене повністю). Майно на окупованій території чи в районах активних бойових дій списувати не треба: його продовжують обліковувати, а відсутність доступу пояснюють у примітках до фінзвітності. Інвентаризацію проводять станом на 1 число місяця, що настає після появи безпечного доступу.
✅ 4. ПДВ при списанні: пільга є, але лише з доказовою базою
Лідія Уварова, головний бухгалтер Харківської торгово-промислової палати, пояснила: при списанні знищених внаслідок бойових дій основних засобів і товарно-матеріальних цінностей ПДВ не нараховується, а податковий кредит не коригується. Без документів, що підтверджують знищення внаслідок бойових дій , ПДВ доведеться нарахувати. Найчастіші причини донарахувань: підприємство відновилося, але не зафіксувало наслідки; списання оформили не в тому періоді; дані інвентаризації не збігаються з обліком до обстрілу; у різних документах різні кількість, назви чи вартість.
✅ 5. Форс-мажор і Hardship: два різні інструменти
Інна Каутна, віцепрезидент Харківської торгово-промислової палати, наголосила: воєнний стан сам по собі не звільняє від зобов'язань. Потрібно довести зв'язок між подією форс-мажорного характеру і порушенням конкретного зобов'язання певними письмовими доказовими документами. СЕРТИФІКАТ оформлюють окремо за кожним договором чи податковим обов'язком, з окремим комплектом документів. Перелік документів, на підставі яких підтверджується дія форс-мажорних обставин, законом не визначений, тягар доказування лежить на заявнику. Не є форс-мажором зміна курсу валют, економічна криза, відсутність коштів у заявника і порушення зобов’язання з боку контрагента заявника. Якщо сертифікат з об’єктивних причин (відсутність доказів, що підтверджують наявність причинно-наслідкового зв’язку, або обставини не відповідають критеріям форс-мажору) , є ВИСНОВОК про істотну зміну обставин (Hardship, ст. 652 ЦКУ). Він допомагає змінити чи розірвати договір, зменшити штрафи та використати його як доказ у суді.
✅ 6. Звіт про оцінку збитків буде надаватись в декілька інстанцій
Оцінка складається на підставі Технічного звіту експерта-будівельника та Висновка про фіксацію пошкоджень експерта - товарознавця. Такий звіт використовують для подання до Державного реєстру пошкодженого майна, Міжнародного реєстру збитків ( RD4U), до суду, при участі у грантових програмах відновлення та в банк для отримання кредитних коштів або для підтвердження пошкодження майна, що було в заставі.
✅ 7. Земля теж збиток, який треба рахувати
Павло Деркач , Віце-президент Асоціації розвитку та реконструкції регіонів України нагадав, що понад 8 млн га сільськогосподарських земель перебувають в окупації. У RD4U для землі немає окремої категорії, а методики оцінки втраченого паю чи недоотриманої оренди поки немає. Збиток складається з трьох частин: вартість активу, упущена вигода і шкода землі (мінне забруднення). Кожну з них треба оцінювати і фіксувати окремо, інакше в доказовій базі залишиться лише мінімальна сума.
Одна з тез, що звучали на семінарі: пошкоджень, які не зафіксовано в доказовій базі сьогодні, не буде в рішеннях Компенсаційної комісії завтра.
Представники Мінекономіки, ДПС України та Фонду державного майна відповідали на запитання підприємців і експертів безпосередньо.
Обговорення триває в групі WAR DAMAGES UA | ТПП УКРАЇНИ: https://www.facebook.com/groups/1733680587890574
Контакти:
✍Документування та експертна фіксація: Дарія Бородай, керівник напрямку експертизи та фіксації пошкоджень Харківської торгово-промислової палати +38 (050) 305-77-80, expertiza@kcci.kharkov.ua
✍Форс-мажор і Hardship: Інна Каутна, віцепрезидент Харківської торгово-промислової палати, уповноважена особа з питань підтвердження форс-мажорних обставин +38 (050) 301-36-50, femida@kcci.kharkov.ua
✍ Оцінка збитків: Валентина Журавльова, експерт-оцінювач Харківської торгово-промислової палати +38 (050) 405-10-85, ocenka@kcci.kharkov.ua
✍ Списання пошкодженого майна: Лідія Уварова, головний бухгалтер Харківської торгово-промислової палати +38 (050) 407-70-08, uli@kcci.kharkov.ua
