Механізм фіксації пошкодження майна через бойові дії на території України

«Гроші люблять тишу» – відома говірка. Однак останнім часом тиша – нажаль, не про Україну. Бізнес як може намагається вижити попри виклики: хтось релокував виробничі потужності, хтось продовжує працювати не дивлячись на ризики, а хтось поставив підприємницьку діяльність на паузу, адже стикнувся з військовою агресією, через яку виробничі приміщення та обладнання пошкоджено або зруйновано.

Ще 20 березня Кабінет Міністрів України своєю постановою затвердив Порядок визначення збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ. Цим порядком визначено напрями та критерії, за якими розроблятимуться методики встановлення таких збитків.

Крім того, у Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про компенсацію за майно, втрачене, пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації та справедливий розподіл репарацій»№ 7237 від 31.03.2022, в якому пропонується надати право на компенсацію юридичним особам, які зазнали збитків від війни.

Основні напрямки, за якими встановлюватимуться збитки компаній, такі:

• знищення або пошкодження майна;
• втрачена вигода від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності;
• втрати від неоплачених товарів, робіт і послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.

На сьогоднішній день немає однозначної відповіді на питання, до якого суду чи компетентного органу слід звертатися з вимогою про відшкодування матеріальних збитків, завданих військовими діями агресора. У зв'язку з такою невизначеністю, яку слід вирішити в майбутньому, пропонуємо фіксувати та документувати завдані збитки найближчим часом після факту пошкодження. Документи можуть бути використані як доказ для обґрунтування вимог щодо компенсації збитків.

Фіксацію та документування заподіяної шкоди умовно можна поділити на три категорії:

• стан до моменту завдання шкоди:
• обставини заподіяння шкоди:
• стан після заподіяння шкоди.

Фіксація та документування стану до моменту заподіяння шкоди

На більшій частині території України існує постійна загроза завдання ракетних ударів або відновлення військових дій, наслідком яких може бути повне або часткове знищення майна. Тому рекомендуємо систематизувати та забезпечити зберігання в безпечному місці оригіналів та копій (у тому числі електронних) наступних категорій документів

• документи, що підтверджують існування активів, прав на них, вказують на їх вартість та характеристики (правовстановлюючі документи на майно, договори оренди, акти інвентаризації та оцінки майна, проектна та технічна документація на нерухоме майно, інформація про інтелектуальну власність, документи, що надають право на провадження певних видів господарської діяльності, тощо);
• документи про фінансові та економічні показники, а також інші документи про бізнес-моделі та джерела прибутку (фінансова звітність за останні роки, бухгалтерська документація, інформація про клієнтів, плани розвитку, звіти про виконання планів розвитку, джерела фінансування, заплановані інвестиції тощо);
• матеріали, що фіксують фізичний стан майна як об'єкта нерухомості ззовні, так і майна всередині.

Фіксація та документування обставин нанесення шкоди

У разі, якщо шкоди було фактично завдано, необхідно звернутися до органів державної влади та місцевого самоврядування для отримання документів, що підтверджують факт заподіяння такої шкоди.

По-перше, рекомендуємо звернутися до Національної поліції України з метою відкриття кримінального провадження та виїзду співробітників поліції на місце заподіяння шкоди для документування факту її нанесення (складання протоколу огляду місця події та проведення опитування свідків).

У разі фізичного пошкодження майна необхідно звернутися до Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо ліквідації наслідків пошкодження та складання актів про пожежу та руйнування майна.

Для проведення огляду ушкоджень та складання відповідного акту (якщо майно перебуває у користуванні юридичної особи на праві договору оренди) необхідно звернутися до органу управління державним або комунальним майном.

По-друге, рекомендуємо зібрати додаткові докази у вигляді відео з камер спостереження, показань свідків та інформації з публічних джерел (публікацій у медіа, офіційних звітів, новин, прес-релізів, у тому числі про дії агресора, військові дії на території, де розташовано майно). Зібрані докази з публічних джерел необхідно зберегти із зазначенням дати, коли востаннє було відкрито документ у мережі Інтернет (зберегти копії веб-сторінок із супутниковими знімками).

Фіксація та документування стану після заподіяння шкод

Після факту завдання шкоди необхідно правильно задокументувати стан майна та наслідки з точки зору можливості його подальшого використання за призначенням та продовженням здійснення підприємницької діяльності.

У цій частині рекомендуємо вам скористатися послугами спеціалістів уповноважених підрозділів Харківської ТПП, які зможуть грамотно провести первинне фіксування зовнішнім оглядом стану майна, пошкодженого внаслідок бойових дій, з належною фотофіксацією та подальшим складанням експертного висновку. Також серифіковані оцінювачі Харківської ТПП зможуть підготувати звіт про суму завданих збитків.

Щодо діяльності підприємства, то необхідно забезпечити документування впливу завданих збитків на його діяльність. Наприклад, це може бути складання акту про фіксацію непридатності майна для подальшого використання у виробничому процесі, видання наказу про вивільнення працівників тощо.

На завершення необхідно повідомити державні органи та контрагентів про неможливість надалі здійснювати діяльність та виконувати зобов'язання. Для цього рекомендуємо отримати від Торгово-промислової палати України засвідчення неможливості виконувати зобов'язання у зв'язку із форс-мажором.