Алгоритм дій постраждалого бізнесу (у разі пошкодження або знищення майна внаслідок збройної агресії)

I. Негайні дії (перші 24–72 години)

1. Організація безпечного доступу

• припинити доступ до небезпечної території;
• видати внутрішній наказ про обмеження доступу;
• зафіксувати факт неможливості ведення діяльності.

2. Виклик компетентних державних та правоохоронних органів для фіксування подій воєнного характеру

• ДСНС — для фіксації пожежі/руйнувань;
• Нацполіція / СБУ — для внесення відомостей до ЄРДР (ст. 438 ККУ);
• військова адміністрація (місцеві ради) — для складання акту обстеження.

II. Кримінально-правова фіксація

1. Отримати Витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування про реєстрацію кримінального провадження

Подати заяву про злочин із описом:

• дати, часу;
• координат (адреса, назва підприємства тощо);
• характеру пошкоджень (яке нерухоме/рухоме майно пошкоджено);
• орієнтовної вартості втрат.

2. Подати заяву про визнання потерпілим

Компанія повинна отримати статус потерпілої сторони.

Якщо ви не являєтесь власником будівель, де здійснюєте господарську діяльність, та за адресою якої відбувся обстріл, необхідно подати заяву про залучення як потерпілого у кримінальному провадженні.

3. Контролювати кваліфікацію

Важливо, щоб у провадженні фігурувала Російська Федерація як держава-агресор, а не невстановлені особи.

 III. Фіксація та оцінка знищеного майна

(ключовий доказовий блок)

1. Фото- та відеофіксація

• загальні та детальні плани;
• прив’язка до адреси;
• фіксація дати;
• безперервна відеозйомка;
• збереження оригіналів.

2. Фіксація знищення рухомого майна

Особливий акцент: залучення торгово-промислової палати

Для бізнесу критично важливо мати незалежний документ з підтвердження знищення рухомого майна, особливо:

• виробничого обладнання;
• складських залишків;
• імпортних товарів;
• транспортних засобів;
• товарно-матеріальних цінностей власних та третіх осіб (у разі їх зберігання або знаходження у користуванні суб’єкта господарювання)

Чому саме ТПП:

Торгово-промислові палати:

• є незалежними інституціями;
• мають повноваження щодо експертного підтвердження обставин;
• видають офіційні акти, експертні висновки та сертифікати;
• їх документи визнаються судами, страховиками та міжнародними структурами;
• засвідчують причинно-наслідковий зв’язок із форс-мажорними обставинами.

Рекомендований порядок:

1. Подати заяву до регіональної ТПП.
2. Забезпечити доступ експерта до місця події.
3. Надати:
• інвентаризаційні описи;
• первинні документи;
• бухгалтерські дані;
• митні декларації (для імпортного обладнання);
• документи від правоохоронних органів та ДСНС;
4. Отримати:
• висновок щодо первинного стану суб’єкта господарювання;
• висновок про характер та обсяг пошкоджень;
• сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин (за потреби).

✅ Такий документ значно підсилює:

• господарський позов до РФ;
• податкове списання активів;
• звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань; 
• страхове відшкодування;
• подання до міжнародних реєстрів збитків.

IV. Незалежна оцінка збитків

Залучити сертифікованого оцінювача.

Структура збитків:

1. Реальні збитки (вартість відновлення або заміни).
2. Упущена вигода (за наявності прибуткової діяльності).

Додатково: розмір збитків повинен бути підтверджений документально.

V. Податкові та бухгалтерські дії

1. Повідомлення про втрату документів

• 5 днів з дати знищення — повідомлення податкової;
• 90 календарних днів з дня повідомлення — на відновлення документів.

2. Позачергова інвентаризація

Оформити:

• наказ на проведення інвентаризації;
• інвентаризаційний пакет
• наказ на списання;
• акти списання;.

3. Бухгалтерські проведення

• відобразити списання активів;
• сформувати витрати від надзвичайних подій;
• зафіксувати дебіторську заборгованість (у разі позову).

4. ПДВ-наслідки

При документальному засвідченні форс-мажорних обставин компенсуючі ПДВ-зобов’язання не нараховуються.

5. Податок на прибуток

Збитки враховуються у фінрезультаті згідно з НП(С)БО або МСФЗ.

VI. ЄСВ та пенсійні аспекти

1. Якщо оголошено простій

• виплата 2/3 окладу;
• нарахування ЄСВ до мінімальної заробітної плати;
• період зараховується до страхового стажу.

2. Якщо призупинено трудовий договір

• зарплата не виплачується;
• ЄСВ не нараховується;
• майбутня компенсація покладається на державу-агресора;
• необхідно вести окремий облік сум потенційної компенсації.

3. Якщо відпустка без збереження зарплати

• ЄСВ не нараховується;
• період може не зараховуватись до стажу (залежно від підстав).

Важливо: кадрові рішення повинні бути документально оформлені наказами.

VII. Кадрові рішення

Можливі механізми:

1. Простій.
2. Дистанційна робота.
3. Переведення.
4. Відпустки.
5. Призупинення трудових договорів.

Рекомендовано:

• оформлювати службові записки як обґрунтування;
• зберігати електронні підтвердження ознайомлення;
• вести окремий реєстр кадрових рішень періоду воєнного пошкодження.

 VIII. Корпоративні та управлінські рішення

1. Протокол засновників щодо:

• • призупинення діяльності
  • відновлення діяльності;
  • релокації;
  • зміни адреси;
  • зменшення статутного капіталу (за потреби).

2. Повідомлення банків.

3. Перевірка кредитних договорів.

4. Аналіз договорів з контрагентами (форс-мажор).

5. Аналіз податкових зобов’язань (форс-мажор).

IX. Господарський позов до держави-агресора

Подання до господарського суду:

• відповідач — Російська Федерація;
• додати:
• матеріали кримінального провадження;
• акти ТПП;
• оцінку збитків;
• бухгалтерські документи.

Судовий збір — не сплачується.

Отримане рішення:

• фіксує суму шкоди;
• може бути використане для майбутніх репарацій.

X. Страхування

1. Повідомити страховика.
2. Подати:
• акти;
• фото;
• висновки ТПП;
• документи правоохоронних органів.
3. Отримане страхове відшкодування зменшує суму позову.

XI. Підготовка до міжнародних механізмів

• зберігати повний пакет документів;
• вести цифровий архів;
• мати судове рішення;
• підготувати матеріали для подання до Реєстру збитків.

КЛЮЧОВИЙ ПРИНЦИП

Бізнес має діяти паралельно у чотирьох площинах:

1. Кримінальна фіксація.
2. Доказова база та експертиза (з обов’язковим залученням ТПП щодо рухомого майна).
3. Податково-бухгалтерське оформлення.
4. Кадрове врегулювання.

 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо дій підприємств у разі пошкодження або знищення майна

внаслідок збройної агресії 

(для юридичних осіб/фізичних осіб-підприємців)

1. Загальні положення

Ці Методичні рекомендації розроблені з метою надання системного алгоритму дій для суб’єктів господарювання, майно яких було пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії.

Документ охоплює:

• кримінально-правову фіксацію події;
• документування та експертне підтвердження збитків;
• особливості фіксації знищення рухомого майна;
• податкові та бухгалтерські аспекти;
• кадрові рішення;
• пенсійні та ЄСВ-питання;
• підготовку до судового та міжнародного захисту прав.

Рекомендації застосовуються виключно до юридичних осіб (підприємств, установ, організацій).

2. ЕТАП I. НЕГАЙНА ФІКСАЦІЯ ПОДІЇ

2.1. Забезпечення безпеки

Керівнику підприємства необхідно:

• обмежити доступ до небезпечної території;
• видати внутрішній наказ про тимчасове припинення доступу;
• зафіксувати факт неможливості ведення діяльності (службова записка, акт комісії).

2.2. Звернення до компетентних органів

Обов’язково:

1. Викликати ДСНС (у разі пожежі/вибуху).
2. Повідомити правоохоронні органи.
3. Подати заяву про вчинення воєнного злочину, залучення як потерпілого до кримінальної справи.
4. Отримати номер кримінального провадження.

Рекомендовано контролювати, щоб у матеріалах провадження зазначалася держава-агресор як суб’єкт відповідальності.

3. ЕТАП II. ДОКУМЕНТУВАННЯ ТА ДОКАЗОВА БАЗА

3.1. Фото- та відеофіксація

Фіксація має бути:

• безперервною;
• із зазначенням адреси;
• із фіксацією дати та часу;
• з прив’язкою до геолокації.

Оригінали файлів повинні зберігатися в захищеному цифровому архіві.

4. ОСОБЛИВОСТІ ФІКСАЦІЇ ЗНИЩЕННЯ РУХОМОГО МАЙНА

(РЕКОМЕНДОВАНО ЗАЛУЧЕННЯ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВОЇ ПАЛАТИ)

Знищення або пошкодження рухомого майна (обладнання, товарів, складських залишків, транспортних засобів, сировини, готової продукції та інших активів) потребує незалежного експертного підтвердження.

4.1. Доцільність залучення ТПП або експертної організації

Торгово-промислові палати та спеціалізовані експертні установи:

• здійснюють незалежне обстеження та фіксацію;
• оформлюють експертні висновки;
• підтверджують характер пошкоджень;
• фіксують причинно-наслідковий зв’язок події із воєнними діями;
• засвідчують наявність форс-мажорних обставин;
• їх висновки та сертифікати визнаються судами, страховими компаніями та міжнародними структурами.

Наявність такого документа істотно підсилює правову позицію підприємства.

4.2. Рекомендований порядок дій

1. Подати офіційну заяву до регіональної ТПП.
2. Забезпечити доступ експерта до об’єкта.
3. Надати:
• витяг з ЄРДР, акт пожежі;
• інвентаризаційні відомості;
• бухгалтерські регістри;
• договори поставки;
• митні декларації (для імпортного обладнання);
• документи про первісну вартість активів.
4. Отримати:
• акт експертного обстеження;
• висновок про ступінь пошкодження;
• документальне засвідчення форс-мажорних обставин (за потреби).

5. ЕТАП III. ОЦІНКА ЗБИТКІВ

Підприємству необхідно залучити сертифікованого оцінювача для визначення:

1. Реальних збитків (вартість відновлення або заміни).
2. Упущеної вигоди (за наявності прибуткової діяльності).

6. ПОДАТКОВІ ТА БУХГАЛТЕРСЬКІ АСПЕКТИ

6.1. Повідомлення про втрату документів

У разі знищення первинної документації:

• протягом 5 днів з дати знищення повідомити податковий орган;
• протягом 90 календарних днів з дати повідомлення відновити документи.

6.2. Інвентаризація та списання

Провести позачергову інвентаризацію:

• скласти інвентаризаційний пакет документів (описи, відомості, протокол);
• видати наказ про списання;
• зробити акти на списання;
• відобразити операції в бухгалтерському обліку.

6.3. Податкові наслідки

За належного документального засвідчення форс-мажору компенсуючі ПДВ-зобов’язання не нараховуються.

Збитки враховуються у фінансовому результаті згідно з нормами бухгалтерського обліку.

7. КАДРОВІ ТА ПЕНСІЙНІ ПИТАННЯ

У разі неможливості продовження діяльності можливі такі механізми:

1. Простій (виплата не менше 2/3 окладу, нарахування ЄСВ).
2. Дистанційна робота.
3. Переведення на іншу посаду.
4. Відпустка (за заявою працівника).
5. Призупинення дії трудового договору.

7.1. ЄСВ та страховий стаж

• під час простою ЄСВ нараховується;
• при призупиненні договору — не нараховується;
• необхідно вести окремий облік періодів призупинення;
• кадрові рішення оформлюються наказами та фіксуються в особових справах.

8. СУДОВИЙ ЗАХИСТ

Підприємство має право звернутися до господарського суду з позовом до держави-агресора про відшкодування збитків.

До позову додаються:

• матеріали кримінального провадження;
• висновки, сертифікати ТПП;
• оцінка збитків;
• бухгалтерські документи;
• фото- та відеодокази.

Судове рішення фіксує суму збитків і може бути використане в міжнародних механізмах компенсації.

9. СТРАХУВАННЯ

У разі наявності договору страхування:

• невідкладно повідомити страховика;
• надати висновки ТПП та інші документи;
• враховувати, що отримане страхове відшкодування зменшує суму позовних вимог.

10. ПІДГОТОВКА ДО МІЖНАРОДНИХ МЕХАНІЗМІВ

Рекомендується:

• створити цифровий архів доказів;
• систематизувати всі експертні документи;
• зберігати судові рішення;
• підготувати матеріали для подання до міжнародних реєстрів збитків.

11. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОАКТИВНОЇ ПІДГОТОВКИ

З метою мінімізації ризиків суб’єктам господарювання рекомендовано:

• регулярно проводити щорічну інвентаризацію;
• формувати фотоархів активів у мирний час;
• дублювати бухгалтерські дані в хмарних сховищах;
• забезпечувати належне зберігання правовстановлюючих та бухгалтерських документів;
• розробити внутрішній план безперервності бізнесу.

ВИСНОВОК

У разі пошкодження або знищення майна суб’єкт господарювання має діяти комплексно та паралельно в кількох площинах:

1. Кримінальна фіксація події.
2. Незалежне експертне підтвердження збитків (із залученням ТПП щодо рухомого майна).
3. Податково-бухгалтерське оформлення.
4. Кадрове врегулювання.
5. Судовий та міжнародний захист.

Залучення торгово-промислових палат або спеціалізованих експертних організацій на етапі фіксації події та збитків суттєво підвищує доказову силу матеріалів та забезпечує належну правову перспективу компенсації.