Шановні клієнти! Консультаційну підтримку та послуги від наших фахівців можна отримати за наступними телефонами:
загальні питання, експорт, логістика
юридичні питання, форс-мажор
торгова марка, штрих-коди
інвентаризація товарно-матеріальних цінностей
відкриття бізнесу, закриття бізнесу
оформлення сертифікатів про походження товарів
товарознавча передвантажувальна експертиза
визначення кодів УКТЗЕД, експортний контроль
кадрові питання в умовах військового стану
бухгалтерський облік та оподаткування
цінові довідки та оцінка майна
переклад документів
фіксація пошкоджень рухомого, нерухомого майна для компенсації чи списання, підтвердження для банків, партнерів чи інших організацій
25 провідних бізнес-об’єднань відкрито звернулися до президента, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради України з вимогою термінової відміни додатковий імпортний збір. До звернення долучилися комітети підприємців Торгово-промислової палати України.
Дія додаткового імпортного збору до кінця 2015 року призведе до скорочення реального ВВП України на 6%, а валової доданої вартості у вітчизняних галузях економіки в середньому на 18,5%. Такі результати показало моделювання у системі Global Trade Analysis Project (GTAP), здійснене Державним НДІ інформатизації та моделювання економіки.
Крім того, очікується негативний податковий ефект внаслідок недоотримання податків від вітчизняних підприємств на суму 36,3 млрд. грн та збільшення внутрішніх цін на продукцію в середньому на 9,4%, а експортних цін на вітчизняну продукцію на 7,4%. Моделювання GTAP вже підтверджуються реальними результатами роботи галузей, які представляють підписанти звернення.
Тому українські товаровиробники вимагають скасувати додатковий імпортний збір в розмірі 10% на агропродовольчі товари та 5% на іншу продукцію. Запровадження додаткового імпортного збору не супроводжувалося ґрунтовним розрахунком його негативних ефектів, а величина була досить умовною – розмір додаткового імпортного збору (5% та 10%) у багатьох випадках перевищує стандартні ставки ввізного мита, що суперечить економічній логіці.
Додатковий імпортний збір не є суттєвим фактором стримування імпорту, а навпаки, через зниження конкурентоздатності вітчизняних виробників на зовнішніх ринках, призводить до падіння експорту і втрати українських позицій на традиційних ринках збуту.
Кожний наступний місяць дії додаткового імпортного збору зменшує шанси української переробленої технологічної продукції у конкурентній боротьбі на зовнішньому та внутрішньому ринках. В таких умовах економічно привабливішим є виробництво сировини, порівняно із наукомісткою, високотехнологічною продукцією з глибоким ступенем переробки.
Таким чином, додатковий імпортний збір закріплює статус країни, як аграрно-сировинного придатку.