Алгоритм дій постраждалого бізнесу

Алгоритм дій постраждалого бізнесу
(у разі пошкодження або знищення майна внаслідок збройної агресії)

I. Негайні дії (перші 24–72 години)

1. Організація безпечного доступу

• припинити доступ до небезпечної території;
• видати внутрішній наказ про обмеження доступу;
• зафіксувати факт неможливості ведення діяльності.

2. Виклик компетентних державних та правоохоронних органів для фіксування подій воєнного характеру

• ДСНС — для фіксації пожежі/руйнувань;
• Національна поліція / СБУ — для внесення відомостей до  Єдиного реєстру досудового розслідування (ЄРДР) (ст. 438 ККУ);
• Військова адміністрація (місцеві ради) — для складання акту обстеження.

II. Фіксація факту події правоохоронними органами

1. Отримати Витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування про реєстрацію кримінального провадження

Подати заяву про злочин із описом:

• дати, часу;
• координат (адреса, назва підприємства тощо);
• характеру пошкоджень (яке нерухоме/рухоме майно пошкоджено);
• орієнтовної вартості втрат.

2. Подати заяву про визнання потерпілим

Якщо ви не являєтесь власником будівель, де здійснюєте господарську діяльність, та за адресою якої відбувся обстріл, необхідно подати заяву про залучення як потерпілого у кримінальному провадженні.

3. Контролювати кваліфікацію

Важливо, щоб у провадженні фігурувала Російська Федерація як держава-агресор, а не невстановлені особи.

 III. Фіксація та оцінка пошкодженого/знищеного майна незалежними експертними організаціями

(ключовий доказовий блок)

1. Фото- та відеофіксація

• загальні та детальні плани;
• прив’язка до адреси;
• фіксація дати;
• безперервна відеозйомка;
• збереження оригіналів.

2. Фіксація знищення рухомого майна

Особливий акцент: залучення торгово-промислової палати

Для бізнесу критично важливо мати Висновок незалежної експертної організації про первинну фіксацію пошкодженого майна, особливо:

• виробничого обладнання;
• складських залишків;
• імпортних товарів;
• транспортних засобів;
• товарно-матеріальних цінностей власних та третіх осіб (у разі їх зберігання або знаходження у користуванні суб’єкта господарювання)

Чому саме ТПП:

Торгово-промислові палати:

• є незалежними організаціями, які діють на підставі Закону України від 02.12.1997 р. №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні»;
• мають повноваження щодо експертного огляду майна та складання експертних документів;
• складають Експертні висновки, Акти, Звіти про оцінку майна;
• засвідчують форс-мажорні обставини з оформленням Сертифікату про форс-мажорні обставини;
• експертні документи, видані Торгово-промисловими палатами, приймаються як доказ не тільки на території України, та й за її межами.

Рекомендований порядок для проведення Первинної фіксації пошкодженого майна:

1. Подати заяву до регіональної ТПП.
2. Забезпечити доступ експерта до місця події.
3. Надати наступні документи:
• Правовстановлюючі документи;
• Витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування про реєстрацію кримінального провадження;
• Акт про пожежу (якщо відбулась пожежа);
• Інвентаризаційні документи (наказ про проведення інвентаризації, інвентаризаційний опис, звіряльна відомість, протокол інвентаризаційної комісії);
• та інші документи в залежності від виду майна.
4. Отримати:
• Висновок щодо первинної фіксації стану пошкодженого/знищеного майна;
• Звіт про оцінку збитків нерухомого майна;
• Звіт про оцінку рухомого майна;
• Сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин (за потреби).
5. Вищезазначені документи використовують при:

• поданні позову до суду;
• поданні документів до Реєстрів збитків;
• звільненні від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань; 
• звільненні від відповідальності за зобов’язаннями, передбаченими законодавчими та іншими нормативними актами;
• списанні пошкодженого майна.

IV. Незалежна оцінка збитків

Залучити сертифікованого оцінювача.

Структура збитків:

1. Реальні збитки (вартість відновлення або заміни).
2. Упущена вигода (за наявності прибуткової діяльності).

Додатково: розмір збитків повинен бути підтверджений документально.

V. Податкові та бухгалтерські дії

1. Повідомлення про втрату документів

• 5 днів з дати знищення — повідомлення податкової;
• 90 календарних днів з дня повідомлення — на відновлення документів.

2. Позачергова інвентаризація

Оформити:

• Інвентаризаційні документи (наказ про проведення інвентаризації, інвентаризаційний опис, звіряльна відомість, протокол інвентаризаційної комісії;
• наказ про проведення інвентаризації;
• інвентаризаційний опис;
• звіряльна відомість;
• протокол інвентаризаційної комісії;
• наказ на списання;
• акти списання.

3. Бухгалтерські проведення

• відобразити списання активів;
• сформувати витрати від надзвичайних подій;
• зафіксувати дебіторську заборгованість (у разі позову).

4. ПДВ-наслідки

При документальному засвідченні форс-мажорних обставин компенсуючі ПДВ-зобов’язання не нараховуються.

5. Податок на прибуток

Збитки враховуються у фінансовому результаті згідно з НП(С)БО або МСФЗ.

VI. ЄСВ та пенсійні аспекти

1. Якщо оголошено простій

• виплата 2/3 окладу;
• нарахування ЄСВ до мінімальної заробітної плати;
• період зараховується до страхового стажу.

2. Якщо трудовий договір призупинено

• зарплата не виплачується;
• ЄСВ не нараховується;
• майбутня компенсація покладається на державу-агресора;
• необхідно вести окремий облік сум потенційної компенсації.

3. Якщо відпустка без збереження зарплати

• ЄСВ не нараховується;
• період може не зараховуватись до стажу (залежно від підстав).

Важливо: кадрові рішення повинні бути оформлені наказами.

VII. Кадрові рішення

Можливі механізми:

1. Простій.
2. Дистанційна робота.
3. Переведення.
4. Відпустки.
5. Призупинення трудових договорів.

Рекомендовано:

• оформлювати службові записки як обґрунтування;
• зберігати електронні підтвердження ознайомлення;
• вести окремий реєстр кадрових рішень в період пошкоджень воєнного характеру.

 VIII. Корпоративні та управлінські рішення

1. Протокол засновників щодо:

• • призупинення діяльності
  • відновлення діяльності;
  • релокації;
  • зміни адреси;
  • зменшення статутного капіталу (за потреби).

2. Повідомлення банків.

3. Перевірка кредитних договорів (складання документів, які підтверджують неможливість виконання зобов’язань за договором через пошкодження підприємства.

4. Аналіз договорів з контрагентами (попередження про настання форс-мажорних обставин, оформлення сертифікату про форс-мажорні обставини або Висновку про істотну зміну обставин).

5. Аналіз податкових зобов’язань (оформлення сертифікату про форс-мажорні обставини).

IX. Подання позову до країни-агресора про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією

До позову додати:

• • Матеріали кримінального провадження;
  • Висновок про первинну фіксацію пошкодженого майна;
  • Звіт про оцінку збитків;
  • Бухгалтерські документи.

Судовий збір — не сплачується.

Отримане рішення:

• фіксує суму шкоди;
• може бути використане для майбутніх компенсацій.

X. Підготовка до подання документів до міжнародного Реєстру збитків

• сформувати повний пакет документів, які підтверджують пошкодження майна та розмір збитків (Висновок про первинну фіксацію пошкодженого майна, Звіт про оцінку збитків та документи, які подавались для оформлення вищезазначених Висновку та Звіту);
• сформувати цифровий архів;
• мати судове рішення;
• підготувати матеріали для подання до Реєстру збитків.

Харківська торгово-промислова палата: 

тел.: +38 067 5774755, +38 057 7149690

пошта: info@kcci.kharkov.ua